Concept information
Preferred term
Definition
- Неметалічний елемент, що існує в кристалічній або аморфній формі й у вигляді чотирьох стабільних ізотопів; використовують як проміжну хімічну речовину, фунгіцид, а також при вулканізації каучуку. Відкладення сірки утворюються при викидах з вулканічних отворів і фумарол, а також в осадових породах, часто одночасно з вапняком або гіпсовим каменем. Природна сірка є основним сировинним джерелом для виробництва сірчаної кислоти, за нею по значимості стоїть сірчистий газ (природний газ, що містить сульфід водню) і пірит. Сірка є важливою макропоживною речовиною для рослин.
Broader concept
Belongs to group
Belongs to array
In other languages
-
Arabic
-
Armenian
-
Azerbaijani
-
Basque
-
Bulgarian
-
Catalan
-
Chinese (China)
-
Croatian
-
Czech
-
Danish
-
Dutch
-
English
-
Estonian
-
Finnish
-
French
-
Georgian
-
German
-
Greek
-
Hungarian
-
Icelandic
-
Irish
-
Italian
-
Latvian
-
Lithuanian
-
Maltese
-
Norwegian
-
Polish
-
Portuguese
-
Romanian
-
Russian
-
Slovak
-
Slovenian
-
Spanish
-
Swedish
-
Turkish