Angaben zum Begriff
Bevorzugte Bezeichnung
індикатор
Definition
- 1) Мала кількість легко виявленої речовини, що може бути використана для відстеження й кількісного аналізу потоку матеріалу, руху організмів, які при інших умовах невидимі або не піддаються виявленню. 2) Ізотоп елементу, який може бути доданий до невеликої кількості матеріалу зразка для того, щоб відстежити рух цього елементу в хімічному, фізичному або біологічному процесі, а також відстежити рух самого зразка. Індикатор може бути радіоактивним, при цьому спостереження ґрунтуються на вимірі радіоактивності.
Oberbegriff
Unterbegriffe
Gehört zur Gruppe
Gehört zu Array
In anderen Sprachen
-
Arabisch
-
Armenisch
-
Aserbaidschanisch
-
Baskisch
-
Bulgarisch
-
Chinesisch (China)
-
Dänisch
-
Deutsch
-
Englisch
-
Englisch (Vereinigte Staaten)
-
Estnisch
-
Finnisch
-
ilmaisin
-
leimauskone
-
Französisch
-
Georgisch
-
Griechisch
-
δείκτης
-
σημαντήρας
-
σηματοδότης
-
Irisch
-
Isländisch
-
Italienisch
-
Katalanisch
-
Kroatisch
-
Lettisch
-
Litauisch
-
Maltesisch
-
Niederländisch
-
Norwegisch
-
Polnisch
-
Portugiesisch
-
Rumänisch
-
Russisch
-
Schwedisch
-
markör
-
Slowakisch
-
Slowenisch
-
Spanisch
-
Tschechisch
-
Türkisch
-
Ungarisch
URI
http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/5056
{{label}}
{{#each values }} {{! loop through ConceptPropertyValue objects }}
{{#if prefLabel }}
{{/if}}
{{/each}}
{{#if notation }}{{ notation }} {{/if}}{{ prefLabel }}
{{#ifDifferentLabelLang lang }} ({{ lang }}){{/ifDifferentLabelLang}}
{{#if vocabName }}
{{ vocabName }}
{{/if}}
